гендляр
ГЕНДЛЯ́Р, а́, ч., зневажл. Той, хто гендлює; баришник, спекулянт.
Тільки на розі якийсь гендляр відкрив крамницю і скуповує за безцінь коштовні речі, картини, килими та сплавляє їх фашистським генералам (Хижняк, Тамара, 1959, 103);
В безхлібні часи можна було озолотитись на торгівлі.., і Січкар перевершив усіх місцевих гендлярів (Стельмах, Кров людська.., І, 1957, 34).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гендляр — Торговець [XI] Словник з творів Івана Франка
- гендляр — гендля́р іменник чоловічого роду, істота зневажл. Орфографічний словник української мови
- гендляр — див. КОМЕРСАНТ. Словник синонімів Караванського
- гендляр — -а, ч., зневажл. Той, хто гендлює; баришник, спекулянт. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гендляр — ГЕНДЛЯ́Р, а́, ч., зневажл. Той, хто гендлює; спекулянт. Його засудили колись турки на страту в Кам'янці за сварку з немирівським гендлярем (Б. Антоненко-Давидович); В безхлібні часи можна було озолотитись на торгівлі.. Словник української мови у 20 томах
- гендляр — гендля́р = гандля́р Лексикон львівський: поважно і на жарт
- гендляр — див. спекулянт Словник синонімів Вусика
- гендляр — СПЕКУЛЯ́НТ (той, хто скуповує щось і перепродує для одержання прибутку), ПЕРЕКУ́ПНИК, ПЕРЕКУПЩИК рідше, ПЕРЕПРО́ДУВАЧ, ГЕНДЛЯ́Р зневажл., БАРИ́ШНИК заст., ПЕРЕ́КУПЕНЬ діал. Ціна на зерно впала, на одяг і взуття підскочила. Не в кооперації. Словник синонімів української мови
- гендляр — Гендля́р, звичайно гандля́р, -ра́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)