гендляр

див. КОМЕРСАНТ.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гендляр — Торговець [XI] Словник з творів Івана Франка
  2. гендляр — гендля́р іменник чоловічого роду, істота зневажл. Орфографічний словник української мови
  3. гендляр — -а, ч., зневажл. Той, хто гендлює; баришник, спекулянт. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. гендляр — ГЕНДЛЯ́Р, а́, ч., зневажл. Той, хто гендлює; спекулянт. Його засудили колись турки на страту в Кам'янці за сварку з немирівським гендлярем (Б. Антоненко-Давидович); В безхлібні часи можна було озолотитись на торгівлі.. Словник української мови у 20 томах
  5. гендляр — гендля́р = гандля́р Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. гендляр — див. спекулянт Словник синонімів Вусика
  7. гендляр — СПЕКУЛЯ́НТ (той, хто скуповує щось і перепродує для одержання прибутку), ПЕРЕКУ́ПНИК, ПЕРЕКУПЩИК рідше, ПЕРЕПРО́ДУВАЧ, ГЕНДЛЯ́Р зневажл., БАРИ́ШНИК заст., ПЕРЕ́КУПЕНЬ діал. Ціна на зерно впала, на одяг і взуття підскочила. Не в кооперації. Словник синонімів української мови
  8. гендляр — Гендля́р, звичайно гандля́р, -ра́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. гендляр — ГЕНДЛЯ́Р, а́, ч., зневажл. Той, хто гендлює; баришник, спекулянт. Тільки на розі якийсь гендляр відкрив крамницю і скуповує за безцінь коштовні речі, картини, килими та сплавляє їх фашистським генералам (Хижняк, Тамара, 1959, 103)... Словник української мови в 11 томах