1. Словник української мови в 11 томах

генеративний

ГЕНЕРАТИ́ВНИЙ, а, е, біол. Який служить для розмноження.

Квіти верби збудовані дуже просто і складаються лише з генеративних органів — тичинок та маточок (Практ. з систем, та морф. рослин, 1955, 177).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. генеративний — генерати́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. генеративний — -а, -е, біол. Який служить для розмноження. Генеративні органи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. генеративний — Творчий, витворчий, витворний, породжальний Словник чужослів Павло Штепа
  4. генеративний — ГЕНЕРАТИ́ВНИЙ, а, е. 1. біол. Який служить для розмноження. Зелені генеративні пагони стерилізують 0,1%-м розчином діациду протягом 8–10 хвилин (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  5. генеративний — генерати́вний (лат. generativus, від genero – породжую) породжуючий; ¤ г-і клітини – статеві клітини. Словник іншомовних слів Мельничука