гердан
ГЕРДА́Н, а, ч., діал. Шерстяна стьожка або ажурний комірець з бісеру, якими в Галичині, на Буковині та Закарпатті жінки прикрашають шию або голову, а чоловіки — капелюхи.
— Вони [пани] за дорогі гроші скуповують .. старі килимки, гердани (Фр., II, 1950, 129);
Уже бесіду урвали, хустки на головах поправляють, гердани.. на грудях порядкують (Черемш., Тв., 1960, 180).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гердан — Герда́н: — жіноча прикраса з бісеру на шиї [52] — стьожка з вшитими на ній пацьорками або коралями, мов намисто [II] Гердани́: — жіночі прикраси; вишита бісером мережка [10] Словник з творів Івана Франка
- гердан — -у, ч. Шийна жіноча прикраса в Галичині, на Буковині та Закарпатті у вигляді плескатого ланцюжка або ажурного комірця з різнокольорового бісеру. Великий тлумачний словник сучасної мови