герданець
ГЕРДА́НЕЦЬ, нця, ч., діал. Те саме, що герда́н.
Кинулась я до сіней, до комори. Та й забираю: спідницю, кожух… Ще й одягнула герданець на шию (Павл., Бистрина, 1959, 110).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me