гешефт

ГЕШЕ́ФТ, у, ч., зневажл. Приватна торгова (спекулятивна) операція.

Іцик не раз побував у Львові і в самій Варшаві, мав з ясновельможним панством різні гешефти (Кач., II, 1958, 491);

Друзі зроду не сварились Ні в гешефті, ні в гульбі (Воскр., Цілком.., 1947, 56);

*Образно. На мою думку, кожне наше життя зокрема могло б бути штукою [мистецтвом], одначе стає лише гешефтом (Коб., III, 1956, 103);

//Спекулятивний прибуток, доход.

— Кепські «гешефти» — відки взяти грошей? (Фр., V, 1951, 434).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гешефт — Торговельне діло; діло, що дає легкий прибуток [III] Словник з творів Івана Франка
  2. гешефт — -у, ч., розм. Спекулятивна, вигідна угода. || Вигода, зиск, бариш. Великий тлумачний словник сучасної мови