гешефт

геше́фт

-у, ч., розм.

Спекулятивна, вигідна угода.

|| Вигода, зиск, бариш.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гешефт — Торговельне діло; діло, що дає легкий прибуток [III] Словник з творів Івана Франка
  2. гешефт — ГЕШЕ́ФТ, у, ч., зневажл. Приватна торгова (спекулятивна) операція. Іцик не раз побував у Львові і в самій Варшаві, мав з ясновельможним панством різні гешефти (Кач., II, 1958, 491); Друзі зроду не сварились Ні в гешефті, ні в гульбі (Воскр., Цілком.. Словник української мови в 11 томах