гигикати
ГИГИ́КАТИ, аю, аєш, недок., розм. Сміятися, видаючи звуки «ги-ги».
Парубок притуляє до себе дівчину, віддає їй поцілунок,взамін одержує штурхана, грайливо гигикає (Стельмах, Хліб.., 1959, 550);
// Насміхатися, глузувати.
— Сяде на воза, як опудало, руки розвісить, — гигикав бородань.— Гляньте на цього візника! (Хижняк, Тамара, 1959, 65).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гигикати — гиги́кати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- гигикати — -аю, -аєш, недок., розм. Сміятися, видаючи звуки "ги-ги". || Насміхатися, глузувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гигикати — ГИГИ́КАТИ, аю, аєш, недок., розм. Сміятися, видаючи звуки “ги-ги”. Дурень сидів і зрідка гигикав. – Чого ви смієтесь? – Оце! – тикнув той пальцем на папірець і задумався (М. Словник української мови у 20 томах
- гигикати — див. сміятися Словник синонімів Вусика
- гигикати — НАСМІХА́ТИСЯ з кого-чого, заст. над ким-чим, а також без додатка (робити кого-, що-небудь об'єктом насмішок, образливих зауважень і т. ін.), ГЛУЗУВА́ТИ, КЕПКУВА́ТИ, СМІЯ́ТИСЯ, КПИ́ТИ розм., КПИ́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
- гигикати — Гиги́кати, -каю, -каєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)