гигикати
ГИГИ́КАТИ, аю, аєш, недок., розм.
Сміятися, видаючи звуки “ги-ги”.
Дурень сидів і зрідка гигикав. – Чого ви смієтесь? – Оце! – тикнув той пальцем на папірець і задумався (М. Хвильовий);
Денис знову ліг на воза, час від часу підводячись та гигикаючи з того, що бик махає головою і не може ніяк скинути з рога забитої птиці (Григорій Тютюнник);
Парубок притуляє до себе дівчину, віддає їй поцілунок, взамін одержує штурхана, грайливо гигикає (М. Стельмах);
// Насміхатися, глузувати.
– Сяде на воза, як опудало, руки розвісить, – гигикав бородань. – Гляньте на цього візника! (А. Хижняк).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гигикати — гиги́кати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- гигикати — -аю, -аєш, недок., розм. Сміятися, видаючи звуки "ги-ги". || Насміхатися, глузувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гигикати — див. сміятися Словник синонімів Вусика
- гигикати — НАСМІХА́ТИСЯ з кого-чого, заст. над ким-чим, а також без додатка (робити кого-, що-небудь об'єктом насмішок, образливих зауважень і т. ін.), ГЛУЗУВА́ТИ, КЕПКУВА́ТИ, СМІЯ́ТИСЯ, КПИ́ТИ розм., КПИ́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
- гигикати — Гиги́кати, -каю, -каєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- гигикати — ГИГИ́КАТИ, аю, аєш, недок., розм. Сміятися, видаючи звуки «ги-ги». Парубок притуляє до себе дівчину, віддає їй поцілунок,взамін одержує штурхана, грайливо гигикає (Стельмах, Хліб.., 1959, 550); // Насміхатися, глузувати. Словник української мови в 11 томах