гидливість
ГИДЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до гидли́вий.
Все зле і гидке, що затаюється в чоловічій душі на самому дні, спливло наверх, знялося: і гидливість, і ненависть, і ще щось, чого Христя через хвилину сама злякалася (Мирний, III, 1954, 100);
Тасі стало прикро, у неї з’явився дивний настрій — суміш співчуття й гидливості (Дмит., Розлука, 1957, 142);
Настя, забувши свою гидливість, обіймає і цілує зморщене, спалене сонцем обличчя (Тулуб, Людолови, II, 1957, 20).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гидливість — гидли́вість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- гидливість — Відраза, огида, бридливість, огидливість, гидування. Словник синонімів Караванського
- гидливість — -вості, ж. Абстр. ім. до гидливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гидливість — ГИДЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. гидли́вий. Все зле і гидке, що затаюється в чоловічій душі на самому дні, спливло наверх, знялося: і гидливість, і ненависть, і ще щось, чого Христя через хвилину сама злякалася (Панас Мирний)... Словник української мови у 20 томах
- гидливість — Гидли́вість, -вости, -вості, -вістю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- гидливість — Гидливість, -вости ж. Брезгливость, чувство отвращенія. І гидливість, і зненависть. Мир. Пов. ІІ. 78. Словник української мови Грінченка