гидливо
ГИДЛИ́ВО. Присл. до гидли́вий.
Молодий панок.. гидливо кривив губи (Вас., І, 1959, 316);
Бабуся сунула люльку під дах, гидливо витерла об рушник руки (Збан., Мор. чайка, 1959, 28).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гидливо — гидли́во прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- гидливо — Присл. до гидливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гидливо — ГИДЛИ́ВО. Присл. до гидли́вий. Молодий панок .. гидливо кривив губи (С. Васильченко); Бабуся сунула люльку під дах, гидливо витерла об рушник руки (Ю. Словник української мови у 20 томах
- гидливо — Гидливо нар. Брезгливо. Словник української мови Грінченка