гидливо

Гидливо

нар. Брезгливо.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гидливо — гидли́во прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. гидливо — Присл. до гидливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гидливо — ГИДЛИ́ВО. Присл. до гидли́вий. Молодий панок .. гидливо кривив губи (С. Васильченко); Бабуся сунула люльку під дах, гидливо витерла об рушник руки (Ю. Словник української мови у 20 томах
  4. гидливо — ГИДЛИ́ВО. Присл. до гидли́вий. Молодий панок.. гидливо кривив губи (Вас., І, 1959, 316); Бабуся сунула люльку під дах, гидливо витерла об рушник руки (Збан., Мор. чайка, 1959, 28). Словник української мови в 11 томах