1. Словник української мови у 20 томах

гидливо

ГИДЛИ́ВО.

Присл. до гидли́вий.

Молодий панок .. гидливо кривив губи (С. Васильченко);

Бабуся сунула люльку під дах, гидливо витерла об рушник руки (Ю. Збанацький);

– Тобі, мабуть, ліпше пристало б торгувати пивом, – глузливо поглянув [Чопик] на опасисту, мов кадуб, постать німця і гидливо чвиркнув крізь зуби (Є. Доломан).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гидливо — гидли́во прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. гидливо — Присл. до гидливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гидливо — ГИДЛИ́ВО. Присл. до гидли́вий. Молодий панок.. гидливо кривив губи (Вас., І, 1959, 316); Бабуся сунула люльку під дах, гидливо витерла об рушник руки (Збан., Мор. чайка, 1959, 28). Словник української мови в 11 томах
  4. гидливо — Гидливо нар. Брезгливо. Словник української мови Грінченка