гикати
ГИ́КАТИ, аю, аєш, недок., розм. Видавати різкі уривчасті звуки.
А Грицько гика та тпрука на все поле… (Мирний, II, 1954, 56).
ГИКА́ТИ і ІКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. Мимовільно видавати горлом короткі уривчасті звуки, що викликаються судорожним скороченням діафрагми.
Почався бій. Спочатку гарматний, від якого слабші на нерви гикати почали (Ле, Мої листи, 1945, 89);
Дехто по перепитій ночі спльовував вбік і гикав (Ірчан, II, 1958, 32);
[Ага:] В купе проти мене сидів якийсь неприємний тип, весь час дивився на мене й ікав (Корн., II, 1955, 245).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гикати — ги́кати дієслово недоконаного виду розм. гика́ти дієслово недоконаного виду ікати Орфографічний словник української мови
- гикати — I гик`атиі ікати, -аю, -аєш, недок. Мимовільно видавати горлом короткі уривчасті звуки, що викликаються судорожним скороченням діафрагми. II г`икати-аю, -аєш, недок., розм. Видавати різкі уривчасті звуки; кричати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гикати — ГИКА́ТИ, ІКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. Мимовільно видавати горлом короткі уривчасті звуки, що викликаються судорожним скороченням діафрагми. Почався бій. Словник української мови у 20 томах
- гикати — див. кричати Словник синонімів Вусика
- гикати — ГИКА́ТИ (ІКА́ТИ) (видавати уривчасті звуки внаслідок мимовільних скорочень діафрагми), ЩИ́КАТИ діал.; КЕ́ВКАТИ розм. (видавати звуки, схожі на гикавку). — Док.: гикну́ти (ікну́ти), ке́вкнути. Вульф раптом зблід і почав нервово гикати (В. Словник синонімів української мови
- гикати — Ги́кати і і́кати, -каю, -каєш і́кати і ги́кати, -каю, -каєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- гикати — Гикати, -каю, -єш гл. Икать. Словник української мови Грінченка