1. Словник української мови у 20 томах

гикати

ГИКА́ТИ, ІКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок.

Мимовільно видавати горлом короткі уривчасті звуки, що викликаються судорожним скороченням діафрагми.

Почався бій. Спочатку гарматний, від якого слабші на нерви гикати почали (Іван Ле);

Дехто по перепитій ночі спльовував вбік і гикав (Мирослав Ірчан);

[Ага:] В купе проти мене сидів якийсь неприємний тип, весь час дивився на мене й ікав (О. Корнійчук).

ГИ́КАТИ, аю, аєш, недок., розм.

Видавати різкі уривчасті звуки.

А Грицько гика та тпрука на все поле... (Панас Мирний);

Ялини скидали довгі шишки, а попід ними гикали індики, та бундючний павич борсався здоровенним своїм хвостиськом у кущах пахучого ялівцю (У. Самчук);

Гикало щось у коневі, гикало мовби й у самому Кирпі – дике й відчайдушне (П. Загребельний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гикати — ги́кати дієслово недоконаного виду розм. гика́ти дієслово недоконаного виду ікати Орфографічний словник української мови
  2. гикати — I гик`атиі ікати, -аю, -аєш, недок. Мимовільно видавати горлом короткі уривчасті звуки, що викликаються судорожним скороченням діафрагми. II г`икати-аю, -аєш, недок., розм. Видавати різкі уривчасті звуки; кричати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гикати — див. кричати Словник синонімів Вусика
  4. гикати — ГИКА́ТИ (ІКА́ТИ) (видавати уривчасті звуки внаслідок мимовільних скорочень діафрагми), ЩИ́КАТИ діал.; КЕ́ВКАТИ розм. (видавати звуки, схожі на гикавку). — Док.: гикну́ти (ікну́ти), ке́вкнути. Вульф раптом зблід і почав нервово гикати (В. Словник синонімів української мови
  5. гикати — Ги́кати і і́кати, -каю, -каєш і́кати і ги́кати, -каю, -каєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. гикати — ГИ́КАТИ, аю, аєш, недок., розм. Видавати різкі уривчасті звуки. А Грицько гика та тпрука на все поле… (Мирний, II, 1954, 56). ГИКА́ТИ і ІКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок. Словник української мови в 11 томах
  7. гикати — Гикати, -каю, -єш гл. Икать. Словник української мови Грінченка