гила
ГИЛА́, и́, ж., діал.
1. Грижа.
— Ти у нас людина військова, на фронті був. А мені куди там? У мене — гила (Мик., II, 1957, 286);
Його [лікаря] затримано тут, а там чекали відповідальні операції. Треба вирізати нирку, зробити резекцію шлунка, ліквідувати пахову гилу (Смолич, І, 1958, 161).
2. рідко. Гилка.
Той читав урок, той реготався, той кричав: «Давай у гили грати» (Мирний, IV, 1955, 112).
3. виг., у знач. присудк. сл., розм. Уживається на означення швидкого руху, швидкої дії.
— А малеча-хлопці, ті жаб на березі ще лушпарили. Потім загляділи [нас] — палиці на плечі і — гила навпростець поміж вербами (Головко, І, 1957, 222).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гила — гила́ іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
- гила — -и, ж., діал. 1》 Грижа. 2》 рідко. Гилка. 3》 виг., у знач. присудк. сл., розм. Уживається на означення швидкого руху, швидкої дії. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гила — ГИЛА́, и́, ж., розм. 1. Грижа. – Ти у нас людина військова, на фронті був. А мені куди там? У мене – гила (І. Микитенко); Так, він нагадує апостола Петра. І постаттю, й своєю апостольською величчю, навіть незважаючи на гилу (І. Словник української мови у 20 томах
- гила — I. ГРИ́ЖА (хвороба; випнутий внаслідок неї внутрішній орган або його частина), ГИЛА́ розм., КИЛА́ розм. — Ти собі як хоч,.. а я в політику не мішаюсь; у мене грижа (О. Гончар); Ти у нас людина військова, на фронті був. А мені куди там? У мене — гила (І. Микитенко); Нажити килу. Словник синонімів української мови
- гила — Ги́ла́ і ґи́ла́, -ли́, -лі́ ґи́ла́ і ги́ла́, -ли́, -лі́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- гила — Гила, -ли ж. 1) Грыжа. Мил. М. 85. 2) Родъ игры съ деревяннымъ шаромъ (свинкою), который бьютъ палками; также граничная черта въ этой игрѣ. Ив. 13. Словник української мови Грінченка