1. Словник української мови в 11 томах

глизявий

ГЛИ́ЗЯВИЙ, а, е, діал. В’язкий, липкий.

Борщ сьорбав не дуже чим смачніший, ніж і дома, кашу глизяву їв (Тесл., Вибр., 1950, 161);

Зубчастими гачками й лопаткою розсував [Мартинов] внутрішні органи, що раптом глизявими, слизькими шматками заступали шлях його інструментам (Донч., І, 1956, 373).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. глизявий — гли́зявий прикметник діал. Орфографічний словник української мови
  2. глизявий — -а, -е, діал. В'язкий, липкий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. глизявий — ГЛИ́ЗЯВИЙ, а, е, діал. В'язкий, липкий. Борщ сьорбав не дуже чим смачніший, ніж і дома, кашу глизяву їв (А. Тесленко); Зубчастими гачками й лопаткою розсував [Мартинов] внутрішні органи, що раптом глизявими, слизькими шматками заступали шлях його інструментам (О. Донченко). Словник української мови у 20 томах
  4. глизявий — див. в'язкий; поганий; слабодухий Словник синонімів Вусика
  5. глизявий — ЛИПКИ́Й (який або до якого прилипає, липне), КЛЕЙКИ́Й, ЛИПУ́ЧИЙ, БЕРКИ́Й розм., БЕРУЧКИ́Й розм.; ЛИПКУВА́ТИЙ, КЛЕЙКУВА́ТИЙ, КЛЕЮВА́ТИЙ (який трохи липне); В'ЯЗКИ́Й, ТЯГУ́ЧИЙ, ДЕРЖКИ́Й рідко, ГЛИ́ЗЯВИЙ діал. Словник синонімів української мови
  6. глизявий — Гли́зявий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. глизявий — Глизявий, -а, -е Клейкій, вязкій. Чогось оця каша така глизява. Кіевск. у. Глизявий хліб. Міусск. окр. Словник української мови Грінченка