1. Словник синонімів української мови

глизявий

ЛИПКИ́Й (який або до якого прилипає, липне), КЛЕЙКИ́Й, ЛИПУ́ЧИЙ, БЕРКИ́Й розм., БЕРУЧКИ́Й розм.; ЛИПКУВА́ТИЙ, КЛЕЙКУВА́ТИЙ, КЛЕЮВА́ТИЙ (який трохи липне); В'ЯЗКИ́Й, ТЯГУ́ЧИЙ, ДЕРЖКИ́Й рідко, ГЛИ́ЗЯВИЙ діал. (який тягнеться від дотику); ГЛЕ́ЙКИЙ (який липне, не розсипається — про землю). Липка глина набиралась на чоботи, і стало важко йти (О. Гончар); Ярема підвівся, витираючи об поли клейкі від картоплі пальці (П. Загребельний); Бруньки на каштанах стікали липучим соком (Ю. Смолич); Він не беркий, не чіпляється за колеса (Словник Б. Грінченка); Упав (Горпищенко) на мокру землю, в глеювату беручку грязь (В. Кучер); Червоне вино переливалося через край і липкуватим струмочком повзло по пальцях (Н. Рибак); Клейкувата маса; Клеювата речовина; Важко йти. Ноги грузнуть у в'язкому ґрунті (П. Автомонов); Над ночвами вона нахилила широку спину, по лікті втопила голі руки в тягуче місиво і гарцювала по ньому кулаками (С. Чорнобривець); Глина держка, добра для муру (Словник Б. Грінченка); Борщ сьорбав не дуже чим смачніший, ніж і дома, кашу глизяву їв (А. Тесленко); На свіжому насипі стояла повна каталажка глейкої землі (І. Кириленко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. глизявий — гли́зявий прикметник діал. Орфографічний словник української мови
  2. глизявий — -а, -е, діал. В'язкий, липкий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. глизявий — ГЛИ́ЗЯВИЙ, а, е, діал. В'язкий, липкий. Борщ сьорбав не дуже чим смачніший, ніж і дома, кашу глизяву їв (А. Тесленко); Зубчастими гачками й лопаткою розсував [Мартинов] внутрішні органи, що раптом глизявими, слизькими шматками заступали шлях його інструментам (О. Донченко). Словник української мови у 20 томах
  4. глизявий — див. в'язкий; поганий; слабодухий Словник синонімів Вусика
  5. глизявий — Гли́зявий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. глизявий — ГЛИ́ЗЯВИЙ, а, е, діал. В’язкий, липкий. Борщ сьорбав не дуже чим смачніший, ніж і дома, кашу глизяву їв (Тесл., Вибр., 1950, 161); Зубчастими гачками й лопаткою розсував [Мартинов] внутрішні органи, що раптом глизявими, слизькими шматками заступали шлях його інструментам (Донч., І, 1956, 373). Словник української мови в 11 томах
  7. глизявий — Глизявий, -а, -е Клейкій, вязкій. Чогось оця каша така глизява. Кіевск. у. Глизявий хліб. Міусск. окр. Словник української мови Грінченка