глипнути

ГЛИ́ПНУТИ, ну, неш, док., діал. Однокр. до гли́пати.

Він підняв живо голову і глипнув журливо на неї (Коб., II, 1956, 73);

Марія глипнула на годинник над дверима і відразу схопилася за дійницю: пора! (Вільде, Опов., 1954, 9).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. глипнути — гли́пнути: посмотрѣть, моргнуть глазомъ [ІФ,1890] Словник з творів Івана Франка
  2. глипнути — гли́пнути дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  3. глипнути — -ну, -неш, док., діал. Однокр. до глипати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. глипнути — ГЛИ́ПНУТИ, ну, неш, док., розм., на кого, що і без дод. Однокр. до гли́пати. Він підняв живо голову і глипнув журливо на неї (О. Кобилянська); Марія глипнула на годинник над дверима і відразу схопилася за дійницю: пора! (Ірина Вільде). Словник української мови у 20 томах
  5. глипнути — Лиш раз глипне, а кожна до нього липне. Про парубка, за яким дівчата пропадають. На що лише глипне, те до нього прилипне. Краде, ідо лиш побачить. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. глипнути — ГЛЯ́НУТИ, ПОГЛЯ́НУТИ, ПОДИВИ́ТИСЯ, ЗИ́РКНУТИ, СПОГЛЯ́НУТИ рідше, ЗГЛЯ́НУТИ рідше, ЗИРНУ́ТИ рідше, ЛУ́ПНУТИ фам., ГЛИ́ПНУТИ діал., ПОГЛИ́ПНУТИ діал.; БЛИ́МНУТИ, БЛИ́СНУТИ, ЗБЛИ́СНУТИ, БЛИ́КНУТИ (перев. зі сл. очима, оком, поглядом). Гляньте, хлопці!... Словник синонімів української мови
  7. глипнути — Гли́пнути, -ну, -неш, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. глипнути — Глипнути, -ну, -неш гл. Однокр. отъ глипати. Глянуть. А дівчина — чорні очі — глипла доокола. Федьк. І. 25. Словник української мови Грінченка