1. Словник української мови в 11 томах

глисник

ГЛИСНИ́К, у́, ч. Рослина з родини складноцвітих, висушене насіння якої використовується як глистогінний засіб (цитварне сім’я).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. глисник — гли́сник іменник чоловічого роду паслін глисни́к іменник чоловічого роду цитварне сім'я Орфографічний словник української мови
  2. глисник — I глисн`ик-у, ч. Висушене насіння глиснику, що використовується як глистогінний засіб. II гл`исник-у, ч. Рослина з родини складноцвітих; паслін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. глисник — Гли́сник, -ка; -ники, -ків (росл.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)