глисник

I глисн`ик-у, ч.

Висушене насіння глиснику, що використовується як глистогінний засіб.

II гл`исник-у, ч.

Рослина з родини складноцвітих; паслін.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. глисник — гли́сник іменник чоловічого роду паслін глисни́к іменник чоловічого роду цитварне сім'я Орфографічний словник української мови
  2. глисник — Гли́сник, -ка; -ники, -ків (росл.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. глисник — ГЛИСНИ́К, у́, ч. Рослина з родини складноцвітих, висушене насіння якої використовується як глистогінний засіб (цитварне сім’я). Словник української мови в 11 томах