глупий

ГЛУ́ПИЙ, а, е, рідко. Нерозсудливий, нерозумний.

Його жінка, глупе.. сотворіння, півдня сиділа на ганку спеціально для того, аби відбирати шану, бачити поклони і принижене згинання (Хотк., II, 1966, 117);

— Лишім ту глупу суперечку, Доро… — обізвалася [мати] (Коб., III, 1956, 235);

// Непродуманий.

Я, здається, трохи глупий режим їди тримала під час першої половини нашої зими в Києві (Л. Укр., V, 1956, 154);

// у знач. ім. глу́пий, пого, ч. Нерозсудлива, нерозумна людина.

Кажуть, ніби в ступі їздить [яга] без коня… Мало чого глупі Плещуть навмання (Граб., І, 1959, 371);

Прокажи, як мовлять українці, глупому молитву, то він рідного батька вилає нею (Ле, Україна, 1940, •132).

◊ Глу́па ніч (пі́вніч, о́сінь) — пізній час ночі, пізня осінь.

Кажуть, що в глупу ніч буває.така година, коли засипає все на світі (Н.-Лев., І, 1956, 53);

Стужа осінньої глупої півночі Просто ступить не дає (Граб., 1, 1959, 606);

Одного разу, коли в селі стояла глупа осінь, по вулицях роз’їздили козаки і не можна було світити світла, він затривожився зовсім (Мик., II, 1957, 77).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. глупий — глу́пий прикметник пізній, глибокий — про осінь, ніч Орфографічний словник української мови
  2. глупий — -а, -е, рідко. Нерозсудливий, нерозумний. || Непродуманий. || у знач. ім. глупий, -пого, ч. Нерозсудлива, нерозумна людина. Глупа ніч (північ, осінь) — пізній час ночі, пізня осінь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. глупий — див. дурак, безтолковий, кретин, недоумок, ідіот Словник чужослів Павло Штепа
  4. глупий — ГЛУ́ПИЙ, а, е, рідко. Нерозсудливий, нерозумний (про людину). Його жінка, глупе .. сотворіння, півдня сиділа на ґанку спеціально для того, аби відбирати шану, бачити поклони і принижене згинання (Г. Словник української мови у 20 томах
  5. глупий — див. дурний Словник синонімів Вусика
  6. глупий — глу́па ніч (пі́вніч). Пізній час ночі. Кажуть, що в глупу ніч буває така година, коли засипає все на світі (І. Нечуй-Левицький); Хай не святенниця, недоторка,— а так шалатися в глупу ніч! (Л. Костенко); Стужа осінньої глупої півночі Просто ступить не дає (П. Грабовський). Фразеологічний словник української мови
  7. глупий — БЕЗГЛУ́ЗДИЙ (позбавлений здорового глузду, розумних підстав), НІСЕНІ́ТНИЙ, НЕПОДО́БНИЙ рідше, НЕСУСВІ́ТНИЙ підсил.розм., НЕСОСВІТЕ́ННИЙ підсил. розм.; БЕЗЗМІСТО́ВНИЙ (про діяльність — позбавлений рації, сенсу); НЕРОЗУ́МНИЙ, АБСУ́РДНИЙ підсил. Словник синонімів української мови
  8. глупий — Глупий, -а, -е 1) Глупый. Молодий жовняре, глупий розум маєш. Голов. 2) глупа ніч, північ. Глубокая ночь. Коли це глупої ночі прилітає сокіл. Рудч. Ск. I. 153. У глупу ніч виліз мертвець із гроба. Грин. І. 50. Словник української мови Грінченка