глянцевий
ГЛЯ́НЦЕВИЙ, а, е. Який має глянець; блискучий.
Воронов замислився. Червоним олівцем на великому чистому аркуші глянцевого паперу він намалював якісь квадратики, півкола (Собко, Біле полум’я, 1952, 213).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- глянцевий — гля́нцевий прикметник Орфографічний словник української мови
- глянцевий — -а, -е. Який має глянець; блискучий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- глянцевий — ГЛЯ́НЦЕВИЙ, а, е. Який має глянець; блискучий. Воронов замислився. Червоним олівцем на великому чистому аркуші глянцевого паперу він намалював якісь квадратики, півкола (В. Словник української мови у 20 томах
- глянцевий — БЛИСКУ́ЧИЙ (який має лиск, лисніє), ЛИСКУ́ЧИЙ, ЛИСНЮ́ЧИЙ, ЛИСНІ́ЮЧИЙ (який лисніє); ГЛЯ́НЦЕ́ВИЙ (ГЛЯ́НСОВИЙ), ГЛЯНСО́ВАНИЙ рідше (про начищену, змащену і под. Словник синонімів української мови