гм

ГМ, виг. Виражає сумнів, роздумування, іронію, роздратування.

— Не бачив хлопця? — Ні, не бачив. — Гм. Де ж він? (Мирний, І, 1954, 254).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гм — гм прислівник незмінювана словникова одиниця гм вигук незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. гм — ГМ, виг. Виражає сумнів, роздумування, іронію, роздратування. – Не бачив хлопця? – Ні, не бачив. – Гм. Де ж він? (Панас Мирний); – Гм, – промовив Городовський, – вам можна позаздрити (В. Підмогильний); – Кинув би усяку суєту .. Словник української мови у 20 томах
  3. гм — Гм! меж. Гмъ. Дивлюсь, аж стоїть краля така, що тільки гм! та й годі. К. ЧР. 124. Словник української мови Грінченка