1. Словник української мови в 11 томах

гнилля

ГНИЛЛЯ́, я́, с. Гнилі предмети; гниль (у 1, 2 знач.).

Як прийде Ілля, так наробить у полі гнилля (Номис, 1864, № 476);

Використання парламентаризму — особливо в революційні часи — полягає зовсім не в тому, щоб марнувати дорогий час на представників гнилля, а в тому, щоб учити маси на прикладі гнилля (Ленін, 26, 1951, 29).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гнилля — гнилля́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. гнилля — -я, с. Гнилі предмети; гниль (у 1, 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гнилля — ГНИЛЛЯ́, я́, с. Гнилі предмети; гниль (у 1 знач.). Як прийде Ілля, так наробить у полі гнилля (Номис); Земля була вкрита густим і вогким гниллям, і часто ворушилися в ньому вужі і жирні гадюки (З. Тулуб). Словник української мови у 20 томах
  4. гнилля — див. гнилий Словник синонімів Вусика
  5. гнилля — ГНИЛЬ (що-небудь розкладене, зруйноване гниттям), ГНИЛИ́ЗНА, ГНИЛЯ́ТИНА, ГНИЛЛЯ́, ГНИЛЯ́ЧЧЯ. Він глибоко вдихнув прохолоду жовтневої ночі й відчув запах гару та річкової гнилі (Н. Рибак); Осінь пахла дощами, прив'ялим листям, гнилизною боліт (П. Словник синонімів української мови
  6. гнилля — Гнилля́, -лля́, -ллю́, -лля́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. гнилля — Гнилля, -ля с. Гниль. Як прийде Ілля, то наробить у полі гнилля. Ном. № 476. Словник української мови Грінченка