гнобительський

ГНОБИ́ТЕЛЬСЬКИЙ, а, е. Заснований на гнобленні; власт. гнобителю.

Війна проти імперіалістських, тобто гнобительських держав з боку пригноблених (напр., колоніальних народів) є дійсно-національна війна (Ленін, 23, 1950, 22);

Тимчасовий уряд.. довершує гнобительську політику російського імперіалізму! (Смолич, Мир.., 1958, 266).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гнобительський — гноби́тельський прикметник Орфографічний словник української мови
  2. гнобительський — -а, -е. Заснований на гнобленні; власт. гнобителю. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гнобительський — ГНОБИ́ТЕЛЬСЬКИЙ, а, е. Заснований на гнобленні; власт. гнобителеві. Тимчасовий уряд .. довершує гнобительську політику російського імперіалізму (Ю. Смолич); Повалення гнобительської влади було вигідне всім верствам населення: селянству, міщанству, духовенству, козацтву, інтелігенції (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах