гнобительський
ГНОБИ́ТЕЛЬСЬКИЙ, а, е. Заснований на гнобленні; власт. гнобителю.
Війна проти імперіалістських, тобто гнобительських держав з боку пригноблених (напр., колоніальних народів) є дійсно-національна війна (Ленін, 23, 1950, 22);
Тимчасовий уряд.. довершує гнобительську політику російського імперіалізму! (Смолич, Мир.., 1958, 266).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гнобительський — гноби́тельський прикметник Орфографічний словник української мови
- гнобительський — -а, -е. Заснований на гнобленні; власт. гнобителю. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гнобительський — ГНОБИ́ТЕЛЬСЬКИЙ, а, е. Заснований на гнобленні; власт. гнобителеві. Тимчасовий уряд .. довершує гнобительську політику російського імперіалізму (Ю. Смолич); Повалення гнобительської влади було вигідне всім верствам населення: селянству, міщанству, духовенству, козацтву, інтелігенції (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах