гов-гов
ГОВ-ГОВ, виг. Підсил. до гов.
Денис.. гукнув, як гукають у лісі: — Гов-гов, Мар’яно! (Стельмах, Кров людська… І, 1957, 229).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гов-гов — гов-го́в вигук незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- гов-гов — ГОВ-ГО́В, виг. Підсил. до гов. [Іван:] Та он же й вони йдуть сюди. Он і Омелько, і Савка! (Гука). Гов-гов!.. (М. Кропивницький); Денис .. гукнув, як гукають у лісі: – Гов-гов, Мар'яно! (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах