1. Словник української мови у 20 томах

гов-гов

ГОВ-ГО́В, виг.

Підсил. до гов.

[Іван:] Та он же й вони йдуть сюди. Он і Омелько, і Савка! (Гука). Гов-гов!.. (М. Кропивницький);

Денис .. гукнув, як гукають у лісі: – Гов-гов, Мар'яно! (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гов-гов — гов-го́в вигук незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. гов-гов — ГОВ-ГОВ, виг. Підсил. до гов. Денис.. гукнув, як гукають у лісі: — Гов-гов, Мар’яно! (Стельмах, Кров людська… І, 1957, 229). Словник української мови в 11 томах