1. Словник української мови у 20 томах

гов

ГОВ, виг.

Оклик, що виражає бажання привернути чию-небудь увагу; агов.

– Гов, дядьку! – хтось гукнув близенько (Л. Глібов);

– Діду, гов! – гукнув Каламар (І. Чендей);

– Татку! – Гов! Чого тобі? Чом не спиш? (О. Бердник);

– Гов! Чуєте? Я на годинку покину вас! (Ю. Андрухович).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гов — гов вигук незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. гов — виг. Виражає бажання привернути чию-небудь увагу; агов. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гов — див. агов Словник синонімів Вусика
  4. гов — ГОВ, виг. Виражає бажання привернути чию-небудь увагу; агов. — Гов, дядьку! — хтось гукнув близенько (Гл., Вибр., 1957, 111). Словник української мови в 11 томах
  5. гов — Гов! Означаетъ окликъ: ау! Словник української мови Грінченка