1. Словник української мови в 11 томах

гоголь

ГО́ГОЛЬ, я, ч. Водоплавний дикий птах родини качиних.

Приазовські степи кишіли качками — свіязями,.. чорноголовими нирками, сірими гоголями (Дмит., Наречена, 1959, 95);

Гоголю, гоголю, птице болотна, Кожен із нас має затишок свій (Мал., II, 1956, 207);

*У порівн. Князь метнувся горностаєм білим в очерет до річки напрямки, і полинув гоголем на хвилі, і по той бік виринув з ріки (Забіла, У.. світ, 1960, 176).

◊ Го́голем ходи́ти (вхо́дити, увійти́) — ходити поважно, гордовито.

Одного разу Гайдай гоголем увійшов у клас (Донч., V, 1957, 468).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гоголь — -я, ч. Водоплавний дикий птах родини качиних. Гоголем ходити — ходити поважно, гордовито. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гоголь — ГО́ГОЛЬ, я, ч. Водоплавний дикий птах родини качкових зі строкатим чорно-білим забарвленням. Приазовські степи кишіли качками – свіязями, .. чорноголовими нирками, сірими гоголями (Л. Словник української мови у 20 томах
  3. Гоголь — Го́голь прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
  4. гоголь — Качка, живе поблизу водойм у Євразії та Пн. Америці; довж. бл. 50 см; гніздо закладає у дуплі; об'єкт полювання. Універсальний словник-енциклопедія
  5. гоголь — трима́ти себе́ короле́м. Поводитися гордовито, поважно. На вулицю виходив (Васько) завжди в новому вбранні — в сардаці з тонкого сукна, сивій шапці, чоботях-лаківцях,.. серед парубоцтва тримав себе королем, хоч був іще малим (А. Хорунжий). Фразеологічний словник української мови
  6. Гоголь — див. Гоголь, Микола Васильович Філософський енциклопедичний словник
  7. Гоголь — Го́голь, -голя, -леві, -лем (укр. пр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. гоголь — Гоголь, -ля м. Родъ дикой утки, Anas clangula. Вх. Пч. II. 8. Гоголю, гоголю, припливи к берегу. Чуб. III. 306. Словник української мови Грінченка