гоготіння
ГОГОТІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. гоготі́ти і звуки, утворювані цією дією.
Прислухаюсь до гоготіння вогню в печі, до невтомного голосу цвіркуна під піччю (Збан., Єдина, 1959, 36).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гоготіння — гоготі́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- гоготіння — -я, с. Дія за знач. гоготіти і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гоготіння — ГОГОТІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. гоготі́ти і звуки, утворювані цією дією. Прислухаюсь до гоготіння вогню в печі, до невтомного голосу цвіркуна під піччю (Ю. Збанацький); З ранку до вечора в небі над лісом можна побачити зграї перелітних птахів. Словник української мови у 20 томах
- гоготіння — СМІХ, СМІ́ШКИ мн., розм., СМІХОТНЯ́ розм. підсил.; ХИ́ХОНЬКИ мн., розм. (тихий сміх); РЕ́ГІТ, РЕГІТНЯ́, РЕГОТНЯ́ підсил. розм., ГОГОТА́ННЯ підсил. розм., ГОГОТІ́ННЯ підсил. розм., ІРЖА́ННЯ зневажл. (нестримний голосний сміх). Словник синонімів української мови