1. Словник української мови в 11 томах

годинний

ГОДИ́ННИЙ, а, е. Який триває годину ( див. година¹ 1).

Годинна лекція;

// Розрахований на кожну годину; який припадає на кожну годину; погодинний.

Через 20 років продуктивність праці в радянській промисловості перевищить сучасний рівень продуктивності праці в США приблизно в 2 рази, а за годинним виробітком.. значно більше (Програма КПРС, 1961, 59);

Годинний графік допомагає безперервному удосконаленню методів роботи та надає виробничому процесові ритмічності й чіткості (Орг. і технол. тракт. робіт, 1956, 122).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. годинний — годи́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. годинний — -а, -е. 1》 Який триває годину (див. година I 1)). Годинна лекція. || Розрахований на кожну годину; який припадає на кожну годину; погодинний. 2》 Прикм. до година (у 4 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. годинний — ГОДИ́ННИЙ, а, е. Прикм. до годи́на¹. Циферблат мав одну-єдину стрілку – годинну (з наук.-попул. літ.); // Який триває годину. Після годинної розмови Кость зробив ті ж самі підрахунки, що й я (І. Багмут); Годинну мовчанку порушив Буено (І. Словник української мови у 20 томах
  4. годинний — див. вартовий Словник синонімів Вусика
  5. годинний — Годи́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. годинний — Годинний, -а, -е Погожій, погодный, благопріятный (о погодѣ). Годинне літо. Лохв. у. КЦН. 187. Словник української мови Грінченка