1. Словник української мови в 11 томах

годинка

ГОДИ́НКА¹, и, ж. Пестл. до годи́на¹ 1, 4.

Автобус відходив о шостій вечора, і в Андрія лишалося ще годинки дві вільного часу (Ю. Бедзик, Полки… 1959, 35);

Через невелику годинку вікно на улицю розчинилося, і Василь, як груша, вилетів.. на улицю (Мирний, IV, 1955, 114).

ГОДИ́НКА², и, ж. Пестл. до година²

— Піду, піду, мамо, а ви.. білизну доперіть сьогодні. Здається, й годинка буде, просохне (Ле, Право.., 1957, 17).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. годинка — годи́нка 1 іменник жіночого роду проміжок часу годи́нка 2 іменник жіночого роду гарна погода Орфографічний словник української мови
  2. годинка — I -и, ж. Пестл. до година I 1), 4). II -и, ж. Пестл. до година II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. годинка — ГОДИ́НКА¹, и, ж. Пестл. до годи́на¹ 1, 4. Автобус відходив о шостій вечора, і в Андрія лишалося ще годинки дві вільного часу (Ю. Бедзик); Ми з Катрею дуже ту Марусю любили, і було так: аби нам годинка вільна, – біжимо-летимо до неї (Марко Вовчок)... Словник української мови у 20 томах
  4. годинка — див. час Словник синонімів Вусика
  5. годинка — Годи́нка, -нки, -нці; -ди́нки, -ди́нок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. годинка — Годинка, -ки ж. 1) ум. отъ година. 2) Часы. Угор. У Лемковъ годинки — карманные часы. Вх. Лем. 404. Словник української мови Грінченка