годинка
ГОДИ́НКА¹, и, ж.
Пестл. до годи́на¹ 1, 4.
Автобус відходив о шостій вечора, і в Андрія лишалося ще годинки дві вільного часу (Ю. Бедзик);
Ми з Катрею дуже ту Марусю любили, і було так: аби нам годинка вільна, – біжимо-летимо до неї (Марко Вовчок);
Через невелику годинку вікно на улицю розчинилося, і Василь, як груша, вилетів .. на улицю (Панас Мирний).
ГОДИ́НКА², и, ж.
Пестл. до годи́на².
Ластівки вилітають, годинку обіцяють (Номис);
На празники зосталася комора немазана; тепер годинка – саме мазати (Панас Мирний);
– Піду, піду, мамо, а ви .. білизну доперіть сьогодні. Здається, й годинка буде, просохне (Іван Ле).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- годинка — годи́нка 1 іменник жіночого роду проміжок часу годи́нка 2 іменник жіночого роду гарна погода Орфографічний словник української мови
- годинка — I -и, ж. Пестл. до година I 1), 4). II -и, ж. Пестл. до година II. Великий тлумачний словник сучасної мови
- годинка — див. час Словник синонімів Вусика
- годинка — Годи́нка, -нки, -нці; -ди́нки, -ди́нок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- годинка — ГОДИ́НКА¹, и, ж. Пестл. до годи́на¹ 1, 4. Автобус відходив о шостій вечора, і в Андрія лишалося ще годинки дві вільного часу (Ю. Бедзик, Полки… 1959, 35); Через невелику годинку вікно на улицю розчинилося, і Василь, як груша, вилетів.. Словник української мови в 11 томах
- годинка — Годинка, -ки ж. 1) ум. отъ година. 2) Часы. Угор. У Лемковъ годинки — карманные часы. Вх. Лем. 404. Словник української мови Грінченка