годинка

Значення в інших словниках

1. годинка — годи́нка 1 іменник жіночого роду проміжок часу годи́нка 2 іменник жіночого роду гарна погода Орфографічний словник української мови
2. годинка — I -и, ж. Пестл. до година I 1), 4). II -и, ж. Пестл. до година II. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. годинка — ГОДИ́НКА¹, и, ж. Пестл. до годи́на¹ 1, 4. Автобус відходив о шостій вечора, і в Андрія лишалося ще годинки дві вільного часу (Ю. Бедзик); Ми з Катрею дуже ту Марусю любили, і було так: аби нам годинка вільна, – біжимо-летимо до неї (Марко Вовчок)... Словник української мови у 20 томах
4. годинка — Годи́нка, -нки, -нці; -ди́нки, -ди́нок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. годинка — ГОДИ́НКА¹, и, ж. Пестл. до годи́на¹ 1, 4. Автобус відходив о шостій вечора, і в Андрія лишалося ще годинки дві вільного часу (Ю. Бедзик, Полки… 1959, 35); Через невелику годинку вікно на улицю розчинилося, і Василь, як груша, вилетів.. Словник української мови в 11 томах
6. годинка — Годинка, -ки ж. 1) ум. отъ година. 2) Часы. Угор. У Лемковъ годинки — карманные часы. Вх. Лем. 404. Словник української мови Грінченка