1. Словник української мови в 11 томах

головастий

ГОЛОВА́СТИЙ, а, е, розм. Те саме, що голова́тий.

Поміж головастими бичками зрідка блисне своїм злим оком камбала (Рад. Укр., 15.УІІ 1962, 4);

А капуста вже дозріла, І туга, і головаста, Не капуста — зайцю щастя! (Стельмах, Живі огні, 1954, 26);

Молодий Турбай либонь головастий хлопчина, та невже ж Горбатюк дурніший за нього? (Руд., Остання шабля, 1959, 402).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. головастий — голова́стий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. головастий — -а, -е, розм. Те саме, що головатий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. головастий — Пуголовок, ополонок Словник чужослів Павло Штепа
  4. головастий — ГОЛОВА́СТИЙ, а, е, розм. Те саме, що голова́тий. Головастий Митько, здавалося, ледве підняв голову од паперів і подивився на Гену відсутнім поглядом (Г. Усач); А капуста вже дозріла, І туга, і головаста, Не капуста – зайцю щастя! (М. Словник української мови у 20 томах
  5. головастий — ГОЛОВА́НЬ розм. (людина або тварина з дуже великою головою), ГОЛОВА́Ч розм., ГОЛОВКО́ розм., ГОЛОВА́ТИЙ розм., ГОЛОВА́СТИЙ розм. В камеру заглянув одноокий головань (Ю. Словник синонімів української мови