1. Словник української мови в 11 томах

головатий

ГОЛОВА́ТИЙ, а, е, розм.

1. З великою головою (у 1 знач.).

Що за страшний був той дядько! Що за лихий! Мордатий, патлатий, рудий та головатий (Н.-Лев., І, 1956, 74);

Бувало, що за день йому щастило вловити й кілька рибин — головатих сомків чи якусь плотву (Ле, В снопі.., 1960, 81).

2. З великою квіткою чи плодом на кінці стебла (про рослину).

На всьому квадраті городу — помідори, головата капуста, обважнілі соняшники (Рудь, Гомін… 1959, 125).

3. Який має здоровий розум; розумний.

— Ну і головатий ти, Левку. І звідки ти всього набрався? Ми от теж учимося, а куди нам до тебе… (Цюпа, Назустріч.., 1958, 61).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. головатий — -а, -е, розм. 1》 З великою головою (у 1 знач.). 2》 З великою квіткою чи плодом на кінці стебла (про рослину). 3》 Який має здоровий глузд; розумний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. головатий — ГОЛОВА́ТИЙ, а, е, розм. 1. Який має велику голову (у 1 знач.). Що за страшний був той дядько! Що за лихий! Мордатий, патлатий, рудий та головатий (І. Словник української мови у 20 томах
  3. Головатий — Голова́тий прізвище Орфографічний словник української мови
  4. головатий — див. розумний Словник синонімів Вусика
  5. головатий — ГОЛОВА́НЬ розм. (людина або тварина з дуже великою головою), ГОЛОВА́Ч розм., ГОЛОВКО́ розм., ГОЛОВА́ТИЙ розм., ГОЛОВА́СТИЙ розм. В камеру заглянув одноокий головань (Ю. Словник синонімів української мови
  6. головатий — Голова́тий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. головатий — Головатий, -а, -е 1) Съ большой головой, головастый. Такий здоровенний, головатий, банькатий, з закорюченим носом. Стор. МПр. 156. Чужі діти череваті й головаті і багацько їдять, а вже мої — як паненята. Ном. № 9240. Словник української мови Грінченка