1. Словник української мови Грінченка

головатий

Головатий, -а, -е

1) Съ большой головой, головастый. Такий здоровенний, головатий, банькатий, з закорюченим носом. Стор. МПр. 156. Чужі діти череваті й головаті і багацько їдять, а вже мої — як паненята. Ном. № 9240.

2) О растеніяхъ: съ большой головкой, кочнемъ. Капуста головата. Ном. № 261. (Мак) поріс такий головатий. Рудч. Ск. І. 52.

3) Умный, разумный. Рудч. Ск. II. 198. Козарлюга дуже ручий, жвавий, головатий. Мкр. Н. 30.

4) — батько, — та мати. см. батько, мати.

5) — круг. Гончарный кругъ извѣстной конструкціи. см. круг 11. Вас. 179.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. головатий — -а, -е, розм. 1》 З великою головою (у 1 знач.). 2》 З великою квіткою чи плодом на кінці стебла (про рослину). 3》 Який має здоровий глузд; розумний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. головатий — ГОЛОВА́ТИЙ, а, е, розм. 1. Який має велику голову (у 1 знач.). Що за страшний був той дядько! Що за лихий! Мордатий, патлатий, рудий та головатий (І. Словник української мови у 20 томах
  3. Головатий — Голова́тий прізвище Орфографічний словник української мови
  4. головатий — див. розумний Словник синонімів Вусика
  5. головатий — ГОЛОВА́НЬ розм. (людина або тварина з дуже великою головою), ГОЛОВА́Ч розм., ГОЛОВКО́ розм., ГОЛОВА́ТИЙ розм., ГОЛОВА́СТИЙ розм. В камеру заглянув одноокий головань (Ю. Словник синонімів української мови
  6. головатий — Голова́тий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. головатий — ГОЛОВА́ТИЙ, а, е, розм. 1. З великою головою (у 1 знач.). Що за страшний був той дядько! Що за лихий! Мордатий, патлатий, рудий та головатий (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах