голосовий

ГОЛОСОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до го́лос 1, 3.

Зрозуміло, що насичена почуттям сценічна мова викликає і збільшене голосове навантаження (Худ. чит., 1955, 16);

[Xмара:] Він помітив у дівчини видатні голосові дані і почав працювати з нею (Корн., Чому посміх, зорі, 1958, 78).

∆ Голосові ́ зв’я́зки — внутрішні еластичні складки поверхні гортані, які беруть участь у творенні звуків.

З порожнини носа повітря проходить у дихальне горло — гортань з її голосовими зв’язками (Наука.., З, 1960, 43);

Голосова́ щіли́на — найвужче місце між голосовими складками, через яке проходить повітря при вдиху і видиху.

На бічних стінках найвужчого місця порожнини [гортані] оболонка утворює пару складок, між якими знаходиться голосова щілина (Анат. і фізіол. люд., 1957, 71).