1. Словник української мови в 11 томах

голосок

ГОЛОСО́К, ска́, ч. Пестл. до го́лос 1, 3.

Хватавсь.. Енеєчка свого обняти, По-батьківськи поціловати [поцілувати], Його почути голосок (Котл., І, 1952, 152);

У неї був на диво красивий, високий, срібний голосок, і сама вона день від дня ставала вродливішою (Собко, Звич. життя, 1957, 35).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. голосок — голосо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. голосок — -ска, ч. Пестл. до голос 1), 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. голосок — ГОЛОСО́К, ска́, ч. Пестл. до го́лос 1, 3. Хватавсь [Анхіз] .. Енеєчка свого обняти, По-батьківськи поціловати [поцілувати], Його почути голосок (І. Словник української мови у 20 томах
  4. голосок — див. голос Словник синонімів Вусика
  5. голосок — Голосок, -ска м. ум. отъ голос. Словник української мови Грінченка