голосочок

ГОЛОСО́ЧОК, чка, ч. Пестл. до голосо́к.

А дівчатка ніжними голосочками своїми теж собі за ним повторяли, мов у лісові дзвіночки дзвонили (Тич., І, 1957, 250);

Аж пташка в лісі втихне, слухаючи її, такий.. голосочок мала (Федьк., Буковина, 1950, 62).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. голосочок — голосо́чок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. голосочок — -чка, ч. Пестл. до голосок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. голосочок — ГОЛОСО́ЧОК, чка, ч. Пестл. до голосо́к. – Се моя дитина плаче. Се Миколчин голосочок (А. Кащенко); Аж пташка в лісі втихне, слухаючи її [Олену], такий .. голосочок мала (Ю. Федькович). Словник української мови у 20 томах
  4. голосочок — див. голос Словник синонімів Вусика
  5. голосочок — Голосо́чок, -со́чка, -кові; -со́чки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. голосочок — Голосочок, -чка м. ум. отъ голос. Словник української мови Грінченка