голосочок
ГОЛОСО́ЧОК, чка, ч. Пестл. до голосо́к.
А дівчатка ніжними голосочками своїми теж собі за ним повторяли, мов у лісові дзвіночки дзвонили (Тич., І, 1957, 250);
Аж пташка в лісі втихне, слухаючи її, такий.. голосочок мала (Федьк., Буковина, 1950, 62).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- голосочок — голосо́чок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- голосочок — -чка, ч. Пестл. до голосок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- голосочок — ГОЛОСО́ЧОК, чка, ч. Пестл. до голосо́к. – Се моя дитина плаче. Се Миколчин голосочок (А. Кащенко); Аж пташка в лісі втихне, слухаючи її [Олену], такий .. голосочок мала (Ю. Федькович). Словник української мови у 20 томах
- голосочок — див. голос Словник синонімів Вусика
- голосочок — Голосо́чок, -со́чка, -кові; -со́чки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- голосочок — Голосочок, -чка м. ум. отъ голос. Словник української мови Грінченка