голубина
ГОЛУБИ́НА, и, ж., поет., рідко. Те саме, що го́луб 1, голу́бка 1.
Ой вилітає голубина з України, вироняє сизе перо на долині (Чуб., V, 1874, 131);
Все ближче пісня. З-за дерев пурхнула голубина (Тич., І, 1946, 124).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- голубина — -и, ж. Голуб'яче м'ясо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- голубина — ГОЛУБИ́НА, и, ж., поет., рідко. Те саме, що голу́бка 1. Ой вилітає голубина з України, вироняє [скидає] сизе перо на долині (з народної пісні); Все ближче пісня. З-за дерев пурхнула голубина (П. Тичина). Словник української мови у 20 томах
- голубина — Голубина, -ни м. = голуб. Ой вилітає голубина з України, вироняє сизе перо на долині. Чуб. V. 131. Словник української мови Грінченка