голубиний
ГОЛУБИ́НИЙ, а, е.
1. Прикм. до го́луб 1.
На голові в неї блищав ізумруд, здоровий, як голубине яйце (Н.-Лев., III, 1956, 302);
Над містом в’ються голубині зграї, В будівників приймаючи квартал (Дмит., Добрі сусіди, 1951, 93);
// Який доставляється за допомогою поштових голубів.
[Фауст:] Ти чув про пошту голубину? (Гете, Фауст, перекл. Лукаша, 1955, 416).
2. перен. Лагідний, тихий.
[Микита:] Тобі треба голубиної мови, улесливих речей? А я тебе лякаю своїм поглядом? (Кроп., 1, 1958, 75);
Ти був би моєю піснею, Ти був би моєю казкою, Квіткою щастя пізньою І голубиною ласкою (Забашта, Вибр., 1958, 141).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- голубиний — голуби́ний прикметник Орфографічний словник української мови
- голубиний — -а, -е. 1》 Прикм. до голуб 1). || Який доставляється за допомогою поштових голубів. 2》 перен. Лагідний, тихий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- голубиний — ГОЛУБИ́НИЙ, а, е. 1. Прикм. до го́луб 1. Вся ліва половина голови в мене була після нападу гусей в морґулях завбільшки з голубине яйце... (В. Сосюра); Байдужість розливалась у теплому вогкому повітрі, .. Словник української мови у 20 томах
- голубиний — ГО́ЛУБ (птах родини голубоподібних), ГОЛУБИ́НА поет. рідше, ГУ́ЛЯ дит., фольк.; ГО́РЛИЦЯ (дикий). Рудасті голуби граціозно поводили голівками і ніжно воркотіли (В. Кучер); З-за дерев пурхнула голубина (П. Словник синонімів української мови
- голубиний — Голубиний, -а, -е 1) = голуб'ячий. Крила.... голубині. К. Псал. 127. 2) Переносно: незлобивый, кроткій. Уродилася Настуся — серце голубине. К Досв. 92. Словник української мови Грінченка