голубиний

ГО́ЛУБ (птах родини голубоподібних), ГОЛУБИ́НА поет. рідше, ГУ́ЛЯ дит., фольк.; ГО́РЛИЦЯ (дикий). Рудасті голуби граціозно поводили голівками і ніжно воркотіли (В. Кучер); З-за дерев пурхнула голубина (П. Тичина); Ой, ну, люлі, налетіли гулі (пісня); В розлогій кроні дуба.. туркотіли ніким не сполохані горлиці (А. Шиян).

ЛАСКА́ВИЙ (який виявляє або виражає ласку), НІ́ЖНИЙ, ЛА́ГІДНИЙ, ПЕСТЛИ́ВИЙ, ГОЛУБИ́НИЙ, ЛА́ДНИЙ розм., ПОЛЮБО́ВНИЙ розм., ЗЛА́ГІДНИЙ рідше, ПЕСТИ́ВИЙ рідко; СКЛІ́ННИЙ, ПРИГОЛУ́БЛИВИЙ розм. (який виражає ласку); ПЕ́ЩЕНИЙ діал. (перев. про слово). Лейбуньо не чув від неї ніколи ласкавого, пещеного слова (І. Франко); Синь гаїв, поля, світання, пісня солов'їна, ніжний шепіт і зітхання — моя Україна (В. Сосюра); Лагідним рухом пестила (Маруся) корову (Г. Хоткевич); Маркіз Шоньйо.. з пестливою ніжністю розкрив на долоні табакерку (Н. Рибак); Що в тобі? — Голубина посмішка, Як далекої ніжності знак (А. Малишко); Всі ви майстри на ладні слова (М. Чабанівський); Прагнень юності щоденних, Полюбовних слів, Наших дум, присвят пісенних Чую знову спів (П. Усенко); — Вона не знала.. того пестивого материного жалування, що так добре його видко навіть, як гляне мати (Б. Грінченко); Дуже часто тиха і склінна невістка уміє цілковито задобрити воркотливу свекруху (І. Франко); Приголубливі слова.