1. Словник української мови у 20 томах

голубиний

ГОЛУБИ́НИЙ, а, е.

1. Прикм. до го́луб 1.

Вся ліва половина голови в мене була після нападу гусей в морґулях завбільшки з голубине яйце... (В. Сосюра);

Байдужість розливалась у теплому вогкому повітрі, .. в одноманітному лопотінні безлічі голубиних крил, що лунали в повітрі над цілим передмістям (Н. Королева);

Над містом в'ються голубині зграї, В будівників приймаючи квартал (Л. Дмитерко).

2. перен. Лагідний, тихий.

[Микита:] Тобі треба голубиної мови, улесливих речей? А я тебе лякаю своїм поглядом? (М. Кропивницький);

Паничів і чоловіків з голубиною смирною вдачею вона не любила; навіть нехтувала ними (І. Нечуй-Левицький);

Ти був би моєю піснею, Ти був би моєю казкою, Квіткою щастя пізньою І голубиною ласкою (Л. Забашта).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. голубиний — голуби́ний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. голубиний — -а, -е. 1》 Прикм. до голуб 1). || Який доставляється за допомогою поштових голубів. 2》 перен. Лагідний, тихий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. голубиний — ГО́ЛУБ (птах родини голубоподібних), ГОЛУБИ́НА поет. рідше, ГУ́ЛЯ дит., фольк.; ГО́РЛИЦЯ (дикий). Рудасті голуби граціозно поводили голівками і ніжно воркотіли (В. Кучер); З-за дерев пурхнула голубина (П. Словник синонімів української мови
  4. голубиний — ГОЛУБИ́НИЙ, а, е. 1. Прикм. до го́луб 1. На голові в неї блищав ізумруд, здоровий, як голубине яйце (Н.-Лев., III, 1956, 302); Над містом в’ються голубині зграї, В будівників приймаючи квартал (Дмит. Словник української мови в 11 томах
  5. голубиний — Голубиний, -а, -е 1) = голуб'ячий. Крила.... голубині. К. Псал. 127. 2) Переносно: незлобивый, кроткій. Уродилася Настуся — серце голубине. К Досв. 92. Словник української мови Грінченка