горбочок
ГОРБО́ЧОК, чка, ч. Пестл. до горбо́к.
На горбочку у садочку Біленькая хатка (Рудан., Вибр., 1949, 71);
Матвієві кожна деревина, кожний кущик і горбочок були знайомі (Ірчан, II, 1958, 306);
// Те саме, що горби́нка.
Вона майже не змінилась, — та ж родимка на щоці, ніс з горбочком і завжди ніби здивовано підняті злегка брови (Донч., І, 1956, 371).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- горбочок — горбо́чок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- горбочок — -чка, ч. Пестл. до горбок. || Те саме, що горбинка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- горбочок — ГОРБО́ЧОК, чка, ч. Пестл. до горбо́к. На горбочку у садочку Біленькая хатка (С. Руданський); Матвієві кожна деревина, кожний кущик і горбочок були знайомі (Мирослав Ірчан); Пройшли ми балку, підійшли до провалля, сіли на горбочку, закурили... Словник української мови у 20 томах
- горбочок — див. горб Словник синонімів Вусика
- горбочок — ГОРБИ́НКА (невелика випуклість), ГО́РБИК, ГОРБО́ЧОК пестл. Крильця її рівного, з ледь помітною горбинкою носа і досі дихають переляком (М. Стельмах); Щира любов не приглядається, чи карі очі, чи чорні очі, чи з горбиком ніс (Г. Словник синонімів української мови
- горбочок — Горбо́чок, -бо́чка, на -бо́чку; -бо́чки Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- горбочок — Горбочок, -чка м. ум. отъ горб. Словник української мови Грінченка