горбочок

Значення в інших словниках

1. горбочок — горбо́чок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. горбочок — ГОРБО́ЧОК, чка, ч. Пестл. до горбо́к. На горбочку у садочку Біленькая хатка (С. Руданський); Матвієві кожна деревина, кожний кущик і горбочок були знайомі (Мирослав Ірчан); Пройшли ми балку, підійшли до провалля, сіли на горбочку, закурили... Словник української мови у 20 томах
3. горбочок — див. горб Словник синонімів Вусика
4. горбочок — ГОРБИ́НКА (невелика випуклість), ГО́РБИК, ГОРБО́ЧОК пестл. Крильця її рівного, з ледь помітною горбинкою носа і досі дихають переляком (М. Стельмах); Щира любов не приглядається, чи карі очі, чи чорні очі, чи з горбиком ніс (Г. Словник синонімів української мови
5. горбочок — Горбо́чок, -бо́чка, на -бо́чку; -бо́чки Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. горбочок — ГОРБО́ЧОК, чка, ч. Пестл. до горбо́к. На горбочку у садочку Біленькая хатка (Рудан., Вибр., 1949, 71); Матвієві кожна деревина, кожний кущик і горбочок були знайомі (Ірчан, II, 1958, 306); // Те саме, що горби́нка. Словник української мови в 11 томах
7. горбочок — Горбочок, -чка м. ум. отъ горб. Словник української мови Грінченка