горніст

ГОРНІ́СТ, а, ч. Той, хто подає сигнал горном.

З бойової рубки дав сигнал горніст: «Всі наверх» (Корн., І, 1955, 43);

*Образно. І комунізму золоті горністи Віщують щастя матері-землі (Мал., II, 1948, 177).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. горніст — горні́ст іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. горніст — -а, ч. Той, хто подає сигнал горном. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. горніст — Дудар, дударик, дудник, сурмач Словник чужослів Павло Штепа
  4. горніст — ГОРНІ́СТ, а, ч. Той, хто грає на горні, подає сигнали горном. З бойової рубки дав сигнал горніст: “Всі наверх” (О. Корнійчук); Незабаром пролунав сигнал горніста, і Ігор сумний сів за парту (І. Словник української мови у 20 томах
  5. горніст — (-а) ч. 1. мол., жрм; жарт. Той, хто п'є спиртне з шийки пляшки. Навколо басейну (групками й поодинці), поміж кіосками, при вході до універсаму — стояли такі самі "горністи" <...> так само спрагло трубили у свої безгучні скляні горни (О. Словник жарґонної лексики української мови
  6. горніст — СУРМА́Ч (музикант, що подає сигнал сурмою, горном тощо), ТРУБА́Ч, ГОРНІ́СТ. Сурми грали тривогу, сурми грали відступ, сурмачі знов стояли твердою шеренгою (П. Загребельний); Час від часу лунає сигнал трубача (І. Багмут); Ось в похід горністи засурмили (І. Муратов). Словник синонімів української мови