горніст
ГОРНІ́СТ, а, ч. Той, хто подає сигнал горном.
З бойової рубки дав сигнал горніст: «Всі наверх» (Корн., І, 1955, 43);
*Образно. І комунізму золоті горністи Віщують щастя матері-землі (Мал., II, 1948, 177).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- горніст — горні́ст іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- горніст — -а, ч. Той, хто подає сигнал горном. Великий тлумачний словник сучасної мови
- горніст — Дудар, дударик, дудник, сурмач Словник чужослів Павло Штепа
- горніст — ГОРНІ́СТ, а, ч. Той, хто грає на горні, подає сигнали горном. З бойової рубки дав сигнал горніст: “Всі наверх” (О. Корнійчук); Незабаром пролунав сигнал горніста, і Ігор сумний сів за парту (І. Словник української мови у 20 томах
- горніст — (-а) ч. 1. мол., жрм; жарт. Той, хто п'є спиртне з шийки пляшки. Навколо басейну (групками й поодинці), поміж кіосками, при вході до універсаму — стояли такі самі "горністи" <...> так само спрагло трубили у свої безгучні скляні горни (О. Словник жарґонної лексики української мови
- горніст — СУРМА́Ч (музикант, що подає сигнал сурмою, горном тощо), ТРУБА́Ч, ГОРНІ́СТ. Сурми грали тривогу, сурми грали відступ, сурмачі знов стояли твердою шеренгою (П. Загребельний); Час від часу лунає сигнал трубача (І. Багмут); Ось в похід горністи засурмили (І. Муратов). Словник синонімів української мови