1. Словник української мови в 11 томах

горщичок

ГО́РЩИЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до го́рщик.

Через який час Недбай таскав із кухні маленький засмальцьований горщичок з олією (Вас., І, 1959, 82);

Вранці і мати, і Катруся, і Яринка дивились, як обережно і серйозно ніс Тарас загорнутий у білу хустину горщичок молочної каші (Ів., Тарас, шляхи, 1954, 20).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. горщичок — го́рщичок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. горщичок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до горщик. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. горщичок — ГО́РЩИЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до го́рщик. Коли Мотря повертала від куми з порожнім горщичком, Семен сидів ще на березі та курив люльку (М. Коцюбинський); Через який час Недбай таскав із кухні маленький засмальцьований горщичок з олією (С. Словник української мови у 20 томах
  4. горщичок — див. горщик Словник синонімів Вусика