1. Словник української мови в 11 томах

горщок

ГОРЩО́К, горшка́, ч. Глиняний посуд, у якому варять їжу.

В легенькому диму од багаття було видно з десяток здорових золійників та горшків з усякою стравою (Н.-Лев., III, 1956, 8);

Шофер Михайло, від’їздячи, газонув півторатонкою й трохи не заїхав у купу горшків і глечиків (Ю. Янов., І, 1958, 584);

// Глиняний посуд з діркою у дні для вирощування квітів та інших рослин.

Вони [цитрусові] росли у великих горшках, укопаних у землю (Донч., VI, 1957, 140).

◊ Загляда́ти (зазира́ти і т. ін.) у горшки́ чиї — виявляти підвищену цікавість до чужих справ, втручатися в них.

— Яке тобі діло до того, що в нашій хаті робиться? Нащо тобі заглядати в наші горшки? (Н.-Лев., II, 1956, 338);

Ніхто з сусід більше не зважувався зазирати в Микитині горшки, ніхто не сікався з порадами, ніхто не каламутив спокою (Л. Янов., І, 1959, 309);

— Я ж чужа в цьому селі.. Може, й нагорить мені, коли суну свого носа в чужі горшки… (Кучер, Трудна любов, 1960, 335).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. горщок — горщо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. горщок — ГОРЩОК – ГОРЩИК Горщок, -шка. Переважно глиняний посуд, в якому варять страву, в який садять квіти тощо. Горщик, -а. Зменш, від горщок; те саме, що горщок. Літературне слововживання
  3. горщок — горшка, ч. Глиняний посуд, у якому варять їжу. || Глиняний посуд із діркою у дні для вирощування квітів та інших рослин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. горщок — ГОРЩО́К, горшка́, ч. Те саме, що го́рщик. В легенькому диму од багаття було видно з десяток здорових золійників та горшків з усякою стравою (І. Словник української мови у 20 томах
  5. горщок — від горшка́ два (три) вершка́. Невеликий, низький на зріст; малий. — Тобі вже одинадцять років, а ти від горшка — два вершка,— продовжував знущатися Маслюк (І. Багмут); // Ще дуже молодий і недосвідчений. Фразеологічний словник української мови
  6. горщок — ВАЗО́Н (посудина з землею для квітів; квіти разом із цією посудиною), ГОРЩО́К, ГО́РЩИК, ВАЗО́НОК, ВАЗО́НИК зах., ЗІЛЬНИ́К діал. На мармурових стовпчиках стояли серед газону вазони з старими кучерявими столітниками (І. Словник синонімів української мови
  7. горщок — Горщо́к, горшка́, в горшку́; горшки́, горшкі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)